Родинне свято в 3 класі

«Тато, мама, я – щаслива сім’я»

Мета: розширити знання учнів про повагу і любов до сім’ї; згуртувати учнівський і батьківський колективи; викликати бажання бути схожими на своїх батьків; розвивати в учнів почуття обов’язку перед родиною; виховувати любов та шанобливе ставлення до батьків.

Вчитель. Ніч. Тишина.

В тихім шелесті трав Адам у Єви запитав:

-Кохана, люба, мила, чарівна,

Скажи мені єдина,

Хто буде дарувати життя.

А потім доглядати дитя?

-Я

-Варити, прати, прибирати,

Сімейне вогнище оберігати?

-Я

- Постійно радість дарувати,

Усіх теплом обігрівати?

-Я

-А ти мій милий ,неповторний,

Скажи мені ,єдиний,

Хто буде рід наш берегти,

І множить покоління?

-Я

- Хто дбатиме усе життя

Про щасливе майбуття?

-Я

- Кохати буде до забуття,

І поруч буде все життя?

-Я

І так сім раз звучало я , я, Я .

Ось так створилася сім’я

 

Вчитель. Родино, дорога родино!

Що може бути краще в світі цім?

Чим більше дорожить людина

За батьківський і материнський дім?

Де можна більше зачерпнуть любові?

Де взяти більше доброти?

Як в материнськім ніжнім слові.

Як з батька щедрої руки!

Отож зібралися ми нині

На святі нашім гомінкім,

Щоб поклонитися родині

І побажати щастя всім.

 

Учень. Добрий день, рідненькі мами!

Добрий день і татусям!

Добрий день бабусям рідним!

Тітонькам і дідусям!

Добрий день усім гостям!

 

Учень. Добрий день вам, добрі люди!

Хай вам щастя-доля буде,

Не на день і не на рік,

А на довгий-довгий вік.

 

Учень. Сьогодні в нас родинне гарне свято,

Зійшлися мами, тата, бабусі й дідусі,

Усіх нас так багато!

Нам так хотілось, щоб зібрались всі.

(Із короваєм на рушнику)

Учень. Із колосків вкраїнської пшениці

Прийміть в дарунок нашу паляницю.

Хай буде, як дуб, могутній наш рід!

Хай злагода й мир запанують як слід!

 

Вчитель. Шановні гості, дорогі батьки, діти! Вітаємо вас на родинному святі «Тато, мама, я – щаслива сім’я».

 

Учень.  Я з’явилась на світ із любові та мрії.

Із щасливих татусевих й маминих снів.

Ще були в тата й мами високі надії.

Як же мама зраділа! Як тато зрадів!

 

Учень. Народилось дитятко, маленька кровинка,

Що від тата і мами життя поведе.

Ще безпомічна, крихітна їхня дитинка,

Але виросте скоро, час швидко іде.

 

Учень. От  ми вже й підросли. Ходим в школу щоднини.

Любим дуже книжки, ігри різні, свята.

Але дуже важливо ще  те для дитини,

Коли мама є й тато, родина свята.

 

Учень. Тоді легко і просто, завжди є порада,

Є підтримка і ласка, любов, доброта.

Пригорнутись до тата і мами я рада,

І тоді найскладніша проблема – проста!

Пісня « Мама і тато»

Вчитель. Любі діти, батько і мати – найдорожчі та найрідніші кожному із нас люди. Від них ми одержуємо життя. Вони вчать нас людських правил, вкладають у наші вуста добрі слова.

Батько… Тато… Суворий і вимогливий. А його любов до дітей стримана і врівноважена. Недарма кажуть, що дитину треба любити так, щоб вона цього не знала. Саме такою повинна бути батьківська любов. Споконвіку батько сім’ї вважався господарем. На нього покладались обов’язки піклуватись про родину, годувати її та захищати.

Учень. Дорогий, хороший, рідний тату!

Кращого за тебе не знайти.

Дорогий, хороший, рідний тату!

Як чудово, що у нас є ти!

 

Учень. Недарма вважає вся наша сім’я,

Що на тата зовні дуже схожий я,

Підросту ще трішки, усього навчусь

І таким завзятим стану, як татусь.

Учень. Я все робити вчуся так, як тато,

І вже навчивсь ремесел багатьох

І хоч роботи завжди в нас багато,

Та все здолати можемо ми вдвох.

Вчитель. Дорогі татусі! Ваші діти приготували вам подарунок у вигляді пісні.

Наталія Май «Пісня для тата»

Вчитель. Діти, а ви хочете подивитися, як ваші тата допомагали вашим мамам, коли ви були зовсім маленькими?

Оголошуємо конкурс «Хто швидше одягне ляльку».

Наступний конкурс для татусів «Хто швидше пришиє ґудзик».

Вчитель. Батько. Це людина із сильним характером, міцними руками, яка все може зробити. Діти, особливо хлопці, намагаються наслідувати батька, бути таким же працьовитим, як він.

Учень. Я виросту скоро, хоча це й не просто.

Я буду великий, як тато, й дорослий.

Я буду їсти не ложкою – лопатою,

Щоб вирости сильним, сміливим, як тато.

 

Учень. І чистити зуби, й робити зарядку.

І навіть в столі в мене буде порядок.

Коли ж побажають спокійної ночі,

А спати в цей час усі діти не хочуть,

Я плакать не буду і вередувати,

Бо хочу як тато, мужчиною стати.

Вчитель. Мама… Чи є на світі слово більш прекрасне і ніжне? У матері найвірніше і найчутливіше серце – в ньому ніколи не змовкає любов, воно ніколи не залишається байдужим. І скільки б тобі не було років – п’ять чи п’ятдесят, тобі завжди потрібна мама.

  Мама, матуся…. Ніжна, ласкава, добра. Як ти потрібна усім: слухняним і пустотливим, сильним і слабким, добрим і байдужим.

  У сім’ї сила батька поєднується з добротою і ніжністю матері. Тато оберігає сім’ю від неприємностей, забезпечує добробут, а мама створює добру атмосферу і затишок у домі.

Учень. У моєї мами руки золоті,

Очі карі, вії – довгі і густі.

 

Учень. А моя матуся схожа на веселку,

Бо така чудова і така весела!

 

Учень. А моя – як ніжний лісовий дзвіночок!

Ніжні в неї руки, ніжний голосочок!

 

Учень. А моя матуся гарна, як калина,

В неї чорні брови, губи, як малина.

 

Учень. Моя матінка привітна,

Гарна, ніжна, як весна,

І ласкава і тендітна,

Ніби пролісок вона!

 

Учень. І моя – красуня!

Ніде правди діти!

Мабуть, тут зібрались

Всі красуні світу!

         

Учень. А моя – як ніжний лісовий дзвіночок!

Ніжні в неї руки, ніжний голосочок!

 

Інсценізація «За що ти, мамо, мене любиш?»

 

Дитина.       Скажи, матусенько, мені

                   За що мене ти так кохаєш?

                   Ти бережеш мене у сні

                   І  вдень мене все доглядаєш.

 

Мама.          Люблю тебе, бо чемна ти,

                   Бо слухаєш мене завжди.

                   Люблю, тому що ти весела,

                   Мов ластів'ятко чарівне.

                   Але скажи мені, малятко,

                   Чому ти любиш так мене?

 

Дитина.       За твою ласку, мамочко моя.

                   За те, що ти так дуже дбаєш,

                   Щоб жила в щасті завжди я.

                   Обійму я тебе, поцілую,

                   Рідна матусю моя.

 

Учениця У матусі ручки лагідні й тепленькі,                                                                                                          Пригортають ніжно до свого серденька.

Усмішка ласкава,очі волошкові,                                                                                                                      Сповнені терпіння,доброти й любові.

 Вчитель. Дорогі наші матусі, завдяки вашій турботі,   безмежній любові ваші донечки зростають веселими, щасливими, впевненими у собі, тому для вас вони заспівають пісню.

                  Пісня для мами « Мама»

Вчитель. Мама – найдорожча людина в цілому світі. Кожне її слово, мудрі поради і добрі справи – це книга життя, з якою ви вирушаєте в дорогу. Скільки безсонних ночей провела вона над вашим ліжком, коли ви були маленькими! Скільки сил віддала вона, коли ви підростали. Подумайте, як багато зробила для вас ваша мати!

  Я думаю, що вам буде дуже цікаво дізнатися хто ж вигадав маму? Послухайте одну легенду.

(Звучить музика)

Якось добрий Бог вирішив створити… мам.

Шість днів та ночей Він роздумував. Та ось

з’явився ангел і мовив:

- Ти стільки часу тратиш на неї!

- Так… Але ти читав вимоги замовлення?

Вона мусить складатися із ста восьми десяти рухомих частин,

які можна було б при потребі замінити, її поцілунок має

лікувати все – від зламаної ноги до розчарування

в коханні, також вона мусить мати

шість пар рук.

Ангел похитав головою і недовірливо спитав:

- Шість пар рук?

- Не в руках проблема, - відповів Бог, - а в

Трьох парах очей, що вона мусить мати.

- Аж стільки! – вигукнув ангел.

Бог ствердно кивнув. Потім додав:

 - Одну пару, щоб бачити через зачинені двері,

Коли пита : «Що ви там робите, діти?», - навіть якщо

вона знає, що вони роблять. Іншу пару на

 потилиці, щоб бачити те, що не мала би

 бачити, але що має знати. Ще іншу пару, щоб таємно

сказати синові, який вскочив у халепу: «Розумію сину,

і люблю тебе».

- Господи, - сказав ангел, - вже пізно, йди відпочивати.

- Не можу, - відповів Господь, - Вже майже закінчую.

Ангел поволі обійшов навколо моделі матері.

Надто тендітна, - сказав зітхаючи.

- Але витривала! – відповів Господь із заполом.

- Ти не можеш уявити собі того, що може

зробити чи перетерпіти мати.

- Чи вміє вона думати? – запитав янгол.

- Не лише думати. А вміє також дуже добре

користуватися своїм розумом і пристосовуватися

до обставин.

Тоді ангел схилився над моделлю і доторкнувся

пальцем до її щоки.

- Тут щось стікає, - мовив здивовано.

- Так, це – сльоза, - відповів зі смутком Бог.

- Але для чого вона? – спитав ангел.

- Щоб висловлювати радість, смуток,

розчарування, біль…

- Господи, Ти – справжній геній! – вигукнув захоплено ангел.

Тихим, меланхолічним голосом Бог прошепотів:

- Правду кажучи, це не Я створив… ту сльозу.

(Виходить дівчинка зі свічкою в руках)

Учениця. Є у мене найкраща у світі матуся,

 За неї до тебе, Пречиста, молюся.

 Молюся устами, молюся серденьком,

 До тебе, небесна Ісусова ненько.

 Благаю у тебе щирими словами

 Опіки та ласки для рідної мами.

 Пошли їй не скарби, а щастя і долю,

 Щоб дні їй минали без смутку, без болю.

 Рятуй від недуги матусеньку милу,

 Даруй їй здоров’я, рукам подай силу,

 Щоб вивела діток у світ той, у люди,

 Щоб ними раділа – пишалась усюди.

 

Учень. Бува таке, ми скажем прямо,

що через нас сумують мами.

Тож всі сьогодні просим вас

Пробачте, любі мами, нас.

 

Учень. В нас мами всі чудові, молоденькі,

Красуні всі, чарівні, як весна,

Ми любим всіх вас, дорогенькі,

А зараз для вас пісня хай луна.

Пісня для мам Наталія Май « Мамочка моя»

Вчитель. А зараз оголошуємо конкурс для мам.

Завдання: Записати страви, які починаються на букву «ка»

Наступний конкурс для матусь із обручем і стрічками.

 Дві команди, в кожній по три мами, які тримаються за кінець стрічки, що прив’язана до обруча. Завдання: хто швидше заплете косу зі стрічок, не відпускаючи від неї рук.

Гра з батьками «А у вас таке буває?»

( Один дорослий з родини і дитина стають спинами одне до одного,слухають запитання ведучої та відповідають на них лише рухами голови – "так» чи «ні»).

Вчитель.

Зранку встала вереда. Ллються сльози,як вода!                                                                                                                            А чого – не знає. Так у вас буває?

На колінах хтось вмостився,ніжно-ніжно притулився.                                                                                                                   Каже: «Мами кращої немає!» А у вас таке буває?

Ввечері прийшли додому – Чистота кругом й в усьому!                                                                                                                                                               І вечеря вже чекає…  А у вас таке буває?

В мами звечора й до рання за дитину хвилювання!                                                                                                                     Серце так і завмирає… А у вас таке буває?

Діти всілись на дивані: « Ох і мультики цікаві!»                                                                                                               Мама ж іграшки збирає…  А у вас таке буває?

 

Вчитель. Дорогі матусі і татусі. Хоч ваші дітки ще і маленькі та в них є теж свої бажання. Як хочеться їм інколи вашої додаткової уваги. І не завжди хочеться відповідати на ваші безкінечні «чому?»

    УЧЕНЬ :  Ну і мама! Ну і тато! Наче справжні дошкільнята.

      Нічогісінько не знають – смішно і казать комусь ,

      Бо щодня мене питають, лиш одне – «чому?», «чому?»

-        Ти чому образив Віту?

-         А чому отримав двійку?

-         А чому прийшов так пізно?

-        А чому в шкарпетках різних?

-        Ти чому такий непослух?

-        А чому не стелиш постіль?

-        Ти чому це вірш не вчиш?

-        А чому портфель без ручки?

-        І чому такий синець?

-        Ох, настане мій кінець!

-        Не поясниш їм ніколи –

-        Хоч би й дуже захотів…

-        Треба їх віддать до школи,

-        Хай питають вчителів!

Вчитель. І все ж таки, діти, як добре, що ваші тата обрали саме ваших мам. Хоча чоловіки і кажуть, що не вони обирають жінок, а жінки вибирають їх, та мені все ж здається що недарма придумані слова «парубкувати», «залицятися». А скільки пісень складено на цю тему!

  Давайте ж послухаємо одну з них.

Пісня «Ішов козак потайком»

Вчитель. Одна із заповідей Божих говорить: «Шануй батька і матір свого». Ніжна і ласкава мама завжди приголубить, а сильні руки батька підтримають вас. Але і ви повинні берегти своїх батьків, допомагати їм, не засмучувати, бути слухняними. Ви також повинні з любов’ю і повагою ставитись до своїх бабусь і дідусів. Всі вони бажають вам тільки хорошого. Ви їхня опора і надія в майбутньому.

І ось завершилось наше родинне свято.

Ми від душі повеселились всі.

Тож дай вам Бог добра і сил багато,

Щоб сонце піднімалося в росі,

Щоб зігрівало вас тепло і ласка,

А доброта всіх пригортала вас.

Й життя хай буде, ніби добра казка.

Живіть усі щасливо. В добрий час!